Давньогрецького походження. Означає: та, що натерта пахощами, також - далека від зла.
Алевтина - мила, хоча й нервова дівчинка, піддана тонзиліту й фарингіту. Схожа на батька й зовні й характером, можливо, тому прив'язана до нього більше, ніж до матері. Не позбавлена талантів: непогано малює, має чудовий слух, і батьки рано віддають дочку в музичну школу.
З віком Алевтина стає категоричною в міркуваннях, нетерпимою до думки інших. Оточує себе безліччю друзів, але нікому з них не довіряє. Їй складно догодити, вона всім незадоволена. Цінує себе надзвичайно високо, тому друга життя вибирає дуже довго. Це не кращий тип керівника. Однак її зарозумілість і владність нерідко помилково приймаються за самостійність, упевненість у собі, силу волі, твердість - якості, необхідні керівникові. Конфлікти в колективі, очолюваному Алевтиною, неминучі, навіть якщо вона буде піклуватися про підлеглих.
Важко з Алевтиною в шлюбі, хоча вона домувальниця, ощадлива господарка, непогана мати. Алевтина строго стежить за своїм зовнішнім виглядом, не вийде на вулицю незачесаною. І все-таки рідкий чоловік витримає її командирський тон. Тільки строге виховання з раннього дитинства може трохи стушувати такий характер.