28 січня 1920 року. Помер Панас Мирний, український письменник («Хіба ревуть воли, як ясла повні»).

28 січня 1920 року. Помер Панас Мирний, український письменник («Хіба ревуть воли, як ясла повні»).

Панас Мирний
(13.05.1849 – 28.01.1920),
український письменник, драматург.

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Чотирнадцятирічним пішов на власний хліб. Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. На цей час припадають його перші спроби на ниві літературної творчості та фольклористичної діяльності. З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, обіймаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра (хоч сумлінне, ретельне виконання службових обов'язків і дозволило досягти високого чину дійсного статського радника). Рудченко починає пробувати свої сили в літературі.

В 1870-1880-х роках письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, у зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкувалися переважно за кордоном і на Наддніпрянській Україні були майже невідомі широким колам читачів. Тільки в середині 1880-х років твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині: на сторінках альманаху «Рада», виданого М. Старицьким у 1883-1884 рр., публікуються перші дві частини роману «Повія» та два оповідання з циклу «Як ведеться, так і живеться». Підтримував Мирний тісні зв'язки з багатьма діячами української культури — Лисенком, Старицьким, Карпенком-Карим, Кропивницьким, Коцюбинським, Лесею Українкою, Заньковецькою, Білиловським, Жарком. Як член комісії міської думи він брав активну участь у спорудженні пам'ятника І. Котляревському в Полтаві. Коли 1914 року було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення ганебними діями уряду.

Не дивно, що в 1915 р. поліція розшукує «політично підозрілу особу» Панаса Мирного. Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано його в Полтаві. У будинку, де письменник жив з 1903 року, створено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.

1920 | 01 | СІЧЕНЬ | 28 січня 1920 року. Помер Панас Мирний, український письменник («Хіба ревуть воли, як ясла повні»).

В історію української літератури Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Розпочавши з традиційних для літератури першої половини XIX ст. оповідних жанрів, у зрілий період він створив великі епічні полотна, які склали цілий етап у розвитку української літератури. Панас Мирний виявив потужний талант письменника-реаліста, майстра психологічного аналізу, він тонко простежив умови й чинники формування людини як особистості. Його героями стають різні соціальні типи: селяни, поміщики, міщани й інтелігенція.

Цитати:

«Легка тому робота... хто її робить по своїй волі».

«Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світом...»

«На душі важко, на серці сумно — аж мов нудно-Так буває тоді, як серцем чуєш якесь лихо, а назвати його не вмієш. Хвилини тоді здаються за часи, часи — за дні, дні — за роки... Черв'як швидше плазує, ніж такі хвилини... І хочеться вперед заглянути, подивитись — що з того буде, і страх обіймає, аж волосся на голові підіймається, серце каменіє...»

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».

«Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи, коли тобі хто кинеться в вічі - одвернися та тікай мерщій! Коли що ворухнеться у серці - задави, залий отрутою його, тільки не давай йому волі! Хай ніхто так не мучиться, як я мучусь!»

«Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе – само прийде».

«Сон - не поміха; хто спить - той не грішить».

28 січня 1920 року. Помер Панас Мирний, український письменник («Хіба ревуть воли, як ясла повні»).