Узяття Запорізької Січі.
Запорожці в цей час були на стороні МАЗЕПИ. Оскільки козаки користувалися співчуттям у низах, ПЕТРО I побоювався, що їхній приклад із приходом шведів виявиться заразливий, і наказав МЕНШИКОВУ взяти й розорити Січ. Той послав виконати указ полки під начальством полковника Петра Івановича ЯКОВЛЄВА.
Підійшовши до Січі, полковник спробував спочатку за допомогою листів схилити запорожців до сторони государевої, але ті, з уcіх сторін оточені водою, тягнули час, очікуючи допомоги від Кримської орди.
Тоді Яковлєв зважився добути Січ зброєю. Перший приступ 14 травня зустрів шалений опір і був відбитий. До 300 нападників було вбито, у тому числі полковник Урн, а полонені були «срамно й тиранськи» умертвлені. У цей же день на обрії з'явилось якесь військо, і запорожці вийшли на вилазку, думаючи, що до них прийшла допомога, але це були драгуни полковника від князя ВОЛКОНСЬКОГО.
Слідом за козаками росіяни ввірвалися в Січ і опанували нею. Більша частина запорожців загинула в сутичці, деяким удалося втекти, у полон узято з 300 чоловік.
Меншиков доносив: «Знатнійших злодіїв велів я удержати, а інших стратити, і над Січею колишній указ виконати, також і всього їхнього місця розорити, щоб оне зрадницьке гніздо досить викорінити».