Франческо СФОРЦА.
/Francesco SFORZA/,
(1401 — 8.3.1466),
італійський кондотьєр (командир найманців), що в 1450 році захопив владу в Міланській республіці, проголосивши себе герцогом. Його батьком був селянин Муціо Аттендоло, якого за силу прозвали Сфорца (від італійського sforzare - долати силою). Він починав простим солдатом, пізніше став кондотьєром і одержав від папи римського графський титул.
Франческо був незаконнонародженим сином Муціо й служив найманцем у загоні батька. Після смерті батька в одному з боїв він очолив загін, служив поперемінно Мілану, Венеції й Флоренції залежно від того, хто більше платив. Після захоплення влади у відновленому Міланському герцогстві Сфорца правив як тиран, але при цьому докладав значних зусиль для перетворення Мілану у великий культурний центр.
Насамперед воїн, він увійшов в історію і як заступник поетів, учених і художників (ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ). Династія Сфорца правила Міланом майже сто років, нащадками роду Сфорца були Чезаріні, маркізи Караваджо, графи Боргоново й ін. італійські феодальні володарі.