30-літній Ігнатій ЛОЙОЛА був важко поранений ядром при обороні Памплони від французів.
Про кар'єру військового можна було забути.
В іншому випадку ми, можливо, ніколи б і не довідалися цього імені. Під час тривалого періоду видужання він вивчав житія святих і вирішив наслідувати їхньому прикладу. Покинувши рідну домівку, Лойола відправився до місця паломництва на північному сході Іспанії, де провів три дні, каючись у всіх гріхах свого життя, повісив біля статуї Діви Марії свої меч і кинджал як символ відкинутих амбіцій і, облачившись у волосяницю, провів всю наступну ніч у молитві.
Цілий рік він прожив як жебрак, не зачісуючись і не підстригаючи нігтів, але щодня відвідуючи месу й сім годин приділяючи молитвам. Потім були паломництво в Єрусалим, довгі роки навчання, поява послідовників, обвинувачення в єресі, вирок і катування, перш ніж був заснований орден єзуїтів.