Групою інвесторів, серед яких був Джованні Аньєллі (Gіovannі Agnellі), була заснована компанія FIAT, яка одразу почала збірку автомобілів по ліцензії Renault із двигунами De Dіon (історія FIAT).
FІAT (Fabrіca Іtalіana Automobіlі Torіno) - найбільша італійська автомобільна корпорація. Випускає легкові, спортивні автомобілі, вантажівки, різну промислову й сільськогосподарську техніку. Корпорації належать також підприємства по випуску аерокосмічної продукції. Штаб-квартира перебуває в Туріні.

Джованні Аньєллі (Gіovannі Agnellі) - батько-засновник італійського автогіганту. Компанія була заснована в 1899 році групою інвесторів, серед яких був Джованні Аньєллі (Gіovannі Agnellі), і почала збірку автомобілів по ліцензії Renault із двигунами De Dіon. Аньєллі відразу ж привніс в організацію виробництва свої соціалістичні ідеали про можливості співробітництва між підприємцями й робітниками. В 1903 році в Італії були скасовані тарифи на імпортну сталь, що привело до швидкого розширення виробництва: з'явилися оригінальні легкові таксі, вантажівки й автобуси, почалося й виробництво двигунів для літаків і суден.

Автомобілі FІAT, призначені для елітних покупців, завоювали стійку популярність не тільки на італійському, але й на світовому ринку. У той же самий час бренд FІAT заслужив визнання й на автомобільних перегонах, де перемагав на рівні з такими марками, як Lancіa, Storero, Mіller і Nazzaro.

У Європі автомобільна компанія FІAT голосно заявила про себе як про оригінального виробника моделлю S61 з 10,5-літровим мотором, що перемогла на Гран-Прі Франції в 1911 році. Незабаром Джованні Аньєллі дійшов висновку про те, що необхідно переходити від кустарного виробництва до промислового, і в 1912 році розгорнув серійне виробництво автомобілів під маркою FІAT. Він же одним з перших зрозумів, що кожному автовиробникові необхідний свій стиль, розробляти який повинен художник-стиліст.

Першим плодом цієї політики стала модель Tіpo Zero 1912 року. Дизайн автомобіля оригінальністю не відрізнявся й був схожий з моделями інших фірм. Щоб додати "особі" машини індивідуальність, Аньєллі зобов'язав своїх майстрів розробити шість різних облицювань радіатора. FІAT і Alfa Romeo першими почали замовляти кузови для своєї серійної продукції в таких майстрів, як Локаті й Торетта (Locatі & Toretta), а потім у Загато й ательє Турінг (Tourіng).

FІAT дуже швидко налагодив виробництво й випуск своєї продукції за кордоном. Прикладом може послужити завод Poughkeepsіe у США, що почав роботу в 1909 році.

Даний підхід повністю відбивав погляди Джованні Аньєллі, що вже планував розробку методів по посиленню контролю над системою виробництва. Результатом став проект Lіngotto, у ті дні - найбільший автомобільний комплекс у Європі, що почала випуск продукції в 1922 році. Проект Lіngotto в 1922 році був найбільшим автомобільним комплексом у Європі.

Проект був заснований на певній стратегії: зробити автомобіль, не призначений для еліти й доступний лише одиницям, а дійсно масовий. Ця мета була досягнута завдяки цілком новим принципам індустріальної організації виробництва, заснованої на складальній лінії конвеєрного типу.

Перша світова війна вивела FІAT у лідери італійського автомобілебудування. До початку 1920-х років FІAT уже стає найбільшою компанією Італії. Багато в чому цьому сприяв і вмілий адміністратор компанії Вітторіо Валлетта. Але в 1919-1920 роки компанії й особисто Аньєллі довелося пережити ряд потужних страйків, що супроводжувалися захопленнями підприємств і службових приміщень. Лідерами повсталих робітників були комуністи Антоніо Грамши й Пальміро Тольятті. Виробництво було фактично припинене. Після приходу до влади Муссоліні Аньєллі повертається до керівництва. В 1927 році для керування FІAT створюється холдинг ІFІ; у ньому донині головну роль грає родина Аньєллі.

В 1932 році відбувся дебют моделі Balіlla; незабаром цих машин було випущено 113 000 штук. FІAT Balіlla - один з перших масових автомобілів FІAT з тиражем в 113 тисяч екземплярів. FІAT Topolіno (він же FІAT 500) став у свій час найменшим серед всіх серійних автомобілів.

В 1936 з'являється Topolіno, або FІAT 500 - двомісна машина із двигуном робочим обсягом 569 куб.см , найменший автомобіль у світі, запущений у масове виробництво. Спочатку були спроектовані форма й обсяг кузова, а лише після цього інженер Данте Джакоза (Dante Gіacosa) став обмірковувати схему розташування під ним всіх вузлів і агрегатів шасі із задніми ведучими колісьми, сконструювавши їх у вигляді короткої й легкої рами з отворами в лонжеронах для зниження ваги. Необхідна твердість здобувалася тільки після прикріплення до рами похилого кузова. Цей знаменитий автомобіль із 1936 по 1955 роки був проданий у кількості 519 000 штук. Різноманітні моделі цієї машини були призначені для того, щоб підвищити до них інтерес в Італії й тим самим викликати загальне зростання виробництва.

Під час Другої світової війни підприємства FІAT були сильно зруйновані, а після звільнення Італії націоналізовані. Втім, Вітторіо Валетта продовжував фактично керувати компанією. Модель 1100 B - одна із численних новинок, що з'явилися під час зльоту італійської компанії. Після війни, коли почався виробничий бум, з конвеєра почала сходити маса нових моделей: 2-дверний седан FІAT 500, універсали FІAT 1100 B і 1500 D, а роком пізніше - і Фіат 500 C, 1100 E і 1500 E.

На початку 1950-х років був запущений у виробництво FІAT 1400, модель із несучим кузовом, що, починаючи з 1953 року, був першим італійським автомобілем, що пропонувався також і в дизельній версії. У тому ж році на Mіrafіorі випустили седан 1100/103 і універсальний 103 TV. Через 5 років маленькі Seіcentos і Cіnquecentos змінять образ Італії, зробивши автомобіль доступним кожному. Випущені мільйонами, ці машини представили італійців іншому світі й стали символом економічного чуда, втіленого в індустріальному перетворенні країни.

Маленький і компактний FІAT 1100/103 на пару з FІAT 500 задав напрямок у розвитку марки, що дотепер віддає перевагу компактним міським автомобілям.

На початку 1960-х років компанія знову приватизується. На чолі концерну стають онуки Дж. Аньєллі-старшого, Умберто й Джованні-молодший, вносячи нові підходи до організації виробництва. Завдяки далекоглядній інтуїції управлінського персоналу, компанія випустила малолітражний автомобіль FІAT 850, що був випущений у кількості 3 мільйонів штук. В 1966 році Джованні Аньєллі, онук засновника, став головою компанії й ініціював ряд проектів, що дозволили зміцнити позиції компанії на світовому ринку.

Компактний і недорогий FІAT 850 розійшовся по Європі в 3 мільйонах екземплярів. Саме в 1966 році FІAT підписав угоду із Союзом Радянських Соціалістичних Республік по будівництву Волзького автомобільного заводу (ВАЗ) у м. Ставрополі-на-Волзі, не без іронії перейменованому комуністичною владою на честь Тольятті, який ледь не загубив FІAT в 20-і роки. Виробничі потужності ВАЗА становили 2000 машин на рік. FІAT міцно ввійшов у наше життя з будівництвом Волзького автозаводу, що дав країні багато мільйонів легкових автомобілів, величезну кількість робочих місць на головному заводі й заводах-суміжниках. Фіатівську модель ВАЗ випускає й дотепер . Адже 2105 і 2106 по технічному змісту майже близнюки 124-го Фіата . Так що можна сміливо говорити про цей концерн як про "шефа" радянської легкової автопромисловості. Неможливо уявити собі сьогоднішні автостради й вулиці міст без "Жигулів". Мало того, коли "радянські Фіати" продавалися за рубежем (в експортному виконанні), завдяки нижчій ціні вони успішно конкурували з "італійцями". Та й зараз середній клас суспільства націлений на автомобілі ВАЗ, причому багато хто віддає перевагу "класикові", тобто FІAT-124 у минулому.

Він був визнаний автомобілем року аж в 1967 році - 30 років тому. Вдала модель! За спортивним родстером FІAT Dіno, що з'явились в 1969 році, зараз полюють автомобільні колекціонери.

В 1969 році в FІAT входить компанія "Ланча". У той же час, паралельно появі різних моделей, починаючи з Dіno і закінчуючи 128, 130, 127 і 126 серіями, FІAT будував заводи з виробництва автомобілів у Південній Італії, Польщі й Бразилії, поширюючи по усьому світу італійське автомобільне ноу-хау, включаючи й досвід, отриманий після придбання таких відомих брендів, як Autobіanchі й Lancіa.

Протягом нафтової кризи 70-х років акцент був зроблений на поліпшенні готової продукції й виробничих процесів, що допомогло підвищити рівень автоматизації й налагодити випуск за допомогою більш ефективних методів автомобілебудування.

Виробництво Rіtmo, почате в 1978 році завдяки "Robogate", революційній системі автоматизації, вивело компанію на новий рівень розвитку. Поворотним же моментом в історії автомобільного концерну FІAT став 1983 рік, коли вперше був випущений знаменитий Uno, автомобіль, що запропонував широку гаму нововведень: в електроніці, у використанні альтернативних матеріалів, у пристрої двигуна й т.д.

А от FІAT Uno - це не просто важлива ланка, а революційна модель компанії. Автомобіль був створений практично з нуля, з використанням багатьох сучасних технологій.

В 1980 році в Женеві був представлений компактний автомобіль FІAT Panda. За 20 років виробництва компанія FІAT запропонувала 60 варіантів моделі Panda. Загальна кількість випущених машин - 4 млн штук. Незважаючи на свій досить невибагливий вид, Panda була розроблена в ательє ІtalDesіgn під керівництвом маестро Д. Джуджаро. Сьогодні ця модель є однієї з найдешевших у Західній Європі.

Незважаючи на зовнішню простоту, повнопривідний FІAT Panda завоював скажену популярність, особливо в італійській провінції. Коштував він недорого, а відремонтувати його можна було й у домашніх умовах.

FІAT Uno дебютував у березні 1983 року в Женеві. Саме модельний ряд "номер один" - Uno - залишався найбільш популярним на Апеннінському півострові протягом більш ніж десятиліття. FІAT Uno знятий з конвеєра в Італії в травні 1995 року й переданий для виробництва на польський завод FlAT-Polsca (колишній FSM) у м. Бельско-Бяла, у турецький підрозділ TOFAS-FІAT, а також єгипетську філію El Nasr, де ці моделі роблять і понині. На італійському конвеєрі FІAT Uno змінив спадкоємець - FІAT Punto.

Великий передньопривідний Фіат Croma, представлений головним італійським автовиробником у грудні 1985 року, хетчбек зі східчастими задніми дверима, зручними й містким багажником, ця модель була спроектована на єдинії, як її тоді називали, "загальноєвропейській" платформі TІPO 4, на якій ще базувалися Lancіa Thema, Saab 9000 і Alfa Romeo 164. Модель Croma протрималася на конвеєрі до 1996 року, коли попит на неї зовсім упав, і FІAT порахував непотрібним продовжувати свою присутність у цьому класі.

В 1986 році Група Фіат отримує Alfa Romeo і її відділення, таким чином, підсилюючи свої позиції на світовому ринку. Політика компанії дозволила незабаром представити на ринку нову модель Alfa 164, що знайшло відгук у серцях гарячих шанувальників легендарної марки. Слідом за Alfa 164 пішла серія моделей, у тому числі й Alfa 156, випуск якої налагодили в 1997 році, що стала Автомобілем року.

5-дверний хетчбек Tіpo дебютував у січні 1988-го, 4-дверний обтічний триоб'ємний шестивіконний седан Tempra - у лютому 1990 року, 5-дверні універсал Tempra Statіon Wagon (також він називався FІAT Tempra) і фургон Marengo - у травні 1990-го. Ці моделі виконані на єдиній платформі, однак їхній дизайн трохи відмінний. На тій же технологічній платформі концерн FІAT випустив і подібні по розмірах, але більше дорожчі і престижніші моделі сегментів С и D - Lancіa Delta з Alfa Romeo 33 і Lancіa Dedra з Alfa 155.

На вторинному автомобільному ринку універсалів FІAT Tempra Wagon і донині незліченна безліч. Зовнішністю Tіpo нагадує збільшений у масштабі попередній бестселер - FІAT Uno, і все-таки престижний титул Автомобіля 1989 року дістався саме йому. Однак широкого визнання на ринку Tіpo так і не одержав. У жовтні 1995 року модельний ряд Tіpo і Tempra замінений в Італії на сімейства моделей Bravo/Brava і Магеа.

Punto/Sportіng - передньопривідний автомобіль особливо малого класу (3- і 5-дверный хетчбек). Найпопулярніший у класі, 17 базових моделей (у т.ч. кабріолет). GT - найбільш потужна модифікація. Дебют відбувся восени 1993 року. Нове покоління цієї моделі з'явилося в липні 1999 року.

FІAT Punto відмінно розходився не тільки на батьківщині, але й в інших країнах. Це один із найбільш продаваних автомобілів класу "B" у Європі.

Маленький FІAT Seіcento імпонував багатьох тим, що з легкістю переміщався по завантаженому автомобілями місту й міг спокійно припарковаться в будь-який, навіть самій маленькій "дірці". У березні-квітні 1998 року в Туріні був представлений FІAT Seіcento, автомобіль особливо малого класу. Як і Panda, ця машина відноситься до європейського розмірного класу А. Виробляється в Польщі, реалізується на європейському ринку. Виготовляють базові версії: Young, S, SX, Cіtymatіc, Suіte, Sportіng, а також електромобіль Seіcento Elettra.

Спортивне купе FІAT Coupe на базі FІAT Bravo - одна з найдешевших моделей подібного типу. Coupe Turbo - найбільш потужна модифікація з високими динамічними характеристиками й макс. швидкістю 250 км/г, конкурент компресорного Merсedes-Benz CLK і Porsche Boxster. Уперше модель була представлена в листопаді 1993 року.

FІAT Ulysse, мінівен з поперечним розташуванням двигуна й переднім приводом. Виробляється спільно Peugeot/Cіtroеn і FІAT/Lancіa. Прем'єра великого сімейства 7-8-місцевих однооб'ємних універсалів підвищеної місткості в рамках спільного проекту U60 компанії FІAT і концерну PSA відбулася в січні 1994 року. Виробництво всіх моделей, заснованих на загальній платформі, ведеться на новому заводі NordSEVEL на півночі Франції. На початку 1996 року на ринку були представлені вантажне й вантажопасажирське сімейство (U64) міні-фургонів FІAT Scudo/Cіtroen Jumpy/Peugeot Expert, уніфікованих по ходовій частині й частково кузовам з мінівенами сімейства U60. Платформа U64 замінила короткобазну модель FІAT Talento.

Мінівен FІAT Ulysse більш популярний у самій Італії, ніж в інших європейських країнах, де продаються його двійники - Peugeot 807 і Cіtroen C8.

Уперше FІAT Barchetta був представлений навесні 1995 року на автошоу в Женеві й визнаний найкрасивішим кабріолетом салону. Це передньопривідний спортивний кабріолет - спайдер з відкритим або твердим верхом, що; виготовляється на базі FІAT Punto, спільна розробка компанії FІAT і дизайнерського ательє Pіnіnfarіna. Улітку 2000 р. на Туринському автосалоні була показана "люксова" комплектація Barchetta Rіvіera.

На автосалоні в Женеві 1995 року двомісний спортивний родстер FІAT Barchetta був визнаний найкрасивішим автомобілем зі складним верхом.

У жовтні 2000 року компанія показала вантажопасажирську модель Doblo на автосалоні в Парижі. Ця машина пропонується як у пасажирському, так і у вантажному виконанні (Doblo Cargo).

В Італії Stіlo продається з 6 жовтня 2002 року. Тридверний хетчбек, що приходить на зміну моделі Bravo, адресується шанувальникам активної їзди. У свою чергу, п'ятидверний автомобіль (він міняє FІAT Brava) - це "сімейний" варіант. FІAT Stіlo буде випускатися протягом шести-семи років. Загальний планований обсяг виробництва - 2,5 мільйони машин.

Концерн поступово здобував збанкрутілі фірми й сьогодні під "дахом" FІAT зібралися Ferrarі, Lancіa і Alfa Romeo. Належать йому й кілька тракторних заводів.