Олександр Степанович АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ
(*12 березня 1816, Ісківці — †18 вересня 1875)
український та російський письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець.
Народився в селі Ісківці Лубенського повіту Полтавської губернії в сім'ї дрібного поміщика. В 1829—1835 роках навчався в Ніжинському ліцеї, в 1836—1843 роках служив у Білгородському уланському полку, потім повернувся в Україну.
В 1843 році познайомився з Тарасом Шевченком, якого у 1845—1846 роках супроводжував у подорожі Лівобережною Україною. З 1847 року служив у канцелярії воронезького губернатора, був редактором неофіційної частини газети «Воронежские губернские ведомости». Брав участь в етнографічній експедиції морського міністерства по півдню Росії. Після повернення з експедиції жив у Петербурзі, заснував газету «Петербургский листок», редагував журнал «Искра», був інспектором шкіл грамотності, завідував музеєм Петропавлівської фортеці.
Писав вірші, прозові твори, літературно-критичні статті. Деякі поезії із збірки «Що було на серці» (1855) близькі до народних пісень («Скажи мені правду, мій любий козаче», «Ой у полі на роздоллі», «Прощання»). Цінний фактичний матеріал містять його «Спогади про Т. Г. Шевченка», фольклорні публікації, етнографічні праці — «Нариси полювання в Малоросії» і «Подорож у Південну Росію» (в 2 т., 1863).
Афанасьєв склав україно-рососійський словник, не закінчений друкуванням (1855). Більшість оповідань і віршів російською мовою та роман «Петербурзькі картярі» (1872) присвячені темам провінційного і військового життя.