Джон Пол ДЖОНС
/ John Paul JONES /,
(1747 — 18.7.1792),
найбільш легендарний моряк американського флоту. Він народився в Шотландії, його справжнє ім'я Джон ПОЛ. Плавав на торговельних судах, перевозив рабів. Після вбивства моряка, що збунтувався, поміняв ім'я на Джона ДЖОНСА й переїхав в 1773 році у Віргінію, де дуже до речі йому дісталася спадщина померлого брата.
У колоніях, що піднялися на боротьбу за свою незалежність, його морський досвід виявився безцінним. Джон Пол Джонс, як він тепер називався, був призначений старшим помічником на першому кораблі революційного флоту - фрегаті "Альфред", на якому вперше був піднятий прапор повсталих колоній.
Одержавши звання капітана, він захоплював і знищував британські торговельні судна, потім був відправлений у Францію, де брав участь у морських боях: здобув першу перемогу американців над військовим кораблем британського флоту - шлюпом "Дрейк", а у вересні 1779 року взяв на абордаж фрегат "Серапіс". За цю перемогу він єдиним з моряків, що брали участь у Війні за незалежність, був нагороджений золотою медаллю Конгресу.
Джонс був призначений командиром першого американського лінійного корабля "Америка". При сприянні Т. ДЖЕФФЕРСОНА він надійшов на російську службу, де під ім'ям Пауля ЖОНСА був зведений у контр-адмірали, ставши першим американським адміралом. Джонс особливо вирізнився влітку 1788 року в боях з турецьким флотом біля Очакова, був нагороджений орденом св. Ганни, тоді ж познайомився з одержавшим перемогу біля Кінбурна О. В. СУВОРОВИМ, якого назвав кращим полководцем Європи.
Але інтригами високопоставлених недоброзичливців у флоті й армії Джонс був відставлений від служби й восени 1789 року покинув Росію. Помер він у Парижі, в 1905 році його порох перевезли в Америку. А починав із звичайної работоргівлі - от доля.