Степан Валеріанович БАЛМАШЕВ
(1882 — 16.5.1902),
учасник революційного руху, терорист, убивця. В 17 років син політичного засланця став членом марксистського гуртка, потім брав участь в студентському русі, за нелегальну діяльність заарештовувався, був відданий у солдати. Незабаром звільнений від військової служби, працював одночасно в соціал-демократичній і соціал-революційній організаціях. Увійшовши взимку 1901/1902 р. у партію есерів, познайомився з її лідерами Е. К. БРЕШКО-БРЕШКОВСЬКОЮ і Г. А. ГЕРШУНІ й вступив в Бойову організацію партії.
За згодою керівників есерівської організації у квітні 1902 пострілами з револьвера вбив міністра внутрішніх справ Д. С. СИПЯГІНА й був схоплений. Не визнавши своєї приналежності до партії, був присуджений до страти й повішений у Шліссельбургській фортеці. Акція Балмашева поклала початок терору партії есерів.